До ……………………суду
(індекс) м. Луганськ
вул. .............................................

Позивач: Кличко Виталий Витальевич
що зареєстрований за адресою
29000 м. Монако вул....
тел.: (067) 222-22-22

Відповідач: Управління Державної автомобільної
Інспекції Управління Міністерства
внутрішніх справ України в
Луганській області
(індекс), м.Свердловськ,
вул. ....................
тел..............................

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
та закриття провадження по справі

Постановою інспектора ДПС ВДПУ м. Свердловськ ст. лейтенанта міліції Маруга Віталія Валерійовича(надалі інспектор ДПС), серії ...................від ..................... (надалі за текстом постанова) на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень за те, що я 15.11.2010 року об 9 год 00 хв., керуючи автомобілем Мерседес д/н 000-01 СМ, по вул. Мірюшенко в м. Свердловськ виконав зупинку у місці де відстань між суцільною лініею розмітки та зупинившимся т/з менше 3м, чим порушив п. 15.9 ПДР України.

15.11.2010 року, рухаючись по вул.. Мірюшенко у м. Свердловськ, двигун мого автомобіля перестав працювати, коли я спробував його завести в мене нічого не вийшло, тоді відповідно до ПДР п. 1.10, 15.14, 9.9а я увімкнув світлову аварійну сигналізацію і був вимушений зупинити автомобіль біля краю проїзної частини . В цей момент під'їхав автомобіль ДПС. Не вислухавши мої пояснення інспектор ДПС склав протокол про адміністративне правопорушення.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги ст..ст. 245, 276, 278, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
1) Вимушено зупиняючи автомобіль в даному місці я керувався ПДР п. 1.10, 15.14, 9.9а, де чітко вказано, що у разі вимушеної зупинки в місці де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити, діяти у відповідності до п.п. 9.9 - 9.11 ПДР, що я і зробив, увімкнувши аварійну світлову сигналізацію. Якщо мені дійсно потрібно було б зупинитись, я б це зробив на одній із стоянок для автомобілів, яких по вул.. Мирюшенко неподалік того місця де знаходився мій автомобіль.
2) Відсутні докази скоєння порушення – матеріали фото чи відео фіксації або покази свідків на підтвердження мого нібито порушення. Це є порушенням вимог ст. 251 КУпАП
3)Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.
4) При винесенні постанови було порушено мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288, 289, КУпАП, ст..ст. 104-106, 162 КАС України,

ПРОШУ:
1. Постанову серії ............від .................року про накладення на мене – Кличко Віталія Віталійовича адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) гривень визнати незаконною та скасувати.
2. Закрити відносно мене провадження по справі про адміністративне правопорушення.
3. Витребувати у відповідача матеріали справи.

Додаток:
• дві копії постанови в справі про адміністративне правопорушення;
• дві копії протоколу про адміністративне правопорушення;
• довідка із станції технічного обслуговування та її копія;
• копія позовної заяви;

21.11.2010 В.В. Клічко.

До .......... районного суду м. Дніпропетровська
(адрес суда)

Позивач: .....................
49000, м. Дніпропетровськ,.........
тел: ........

Відповідач: Інспектор ДПС м. Дніпропетровська
Тарасов Сергій Володимирович
(адрес горгаи)

Позовна заява
про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконним.

............ року на власному автомобілі ............ д/н ......... я рухався у м. Дніпропетровську по вул. Запорізьське шосе. Виконуючи вимоги знаку 5.16 "Рух по смугам" я завчасно зайняв ліву смугу для повороту ліворуч та здійснив поворот на вул. Шинна на зелене світло світлофора. Повернувши ліворуч, я був зупинений інспектором ДПС БДПС ДАЇ (надалі по тексту – інспектор) прапорщиком *******, який повідомив мене, що я не виконав вимоги знаку 5.16 " Рух по смугам", а саме: з крайньої лівої смуги не виконав поворот ліворуч).
Інспектору ДПС БДПС ДАЇ я пояснив, що рухався в лівій смузі для здійснення повороту ліворуч. Але на мої заперечення інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ******** . не відреагував, взяв мої документи, сів у свій автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення (............) та одночасно з цим виніс відносно мене постанову (...... ) про адміністративне правопорушення. В протоколі я виклав свої заперечення, але інспектор ДПС БДПС ДАЇ зовсім не звернув на це увагу.
Також хочу зазначити, що інспектор не представився та не показав мені свого посвідчення інспектора ДАЇ відповідно до ст.5 закону "Про міліцію".

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КуаАП вказує, доказами і справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначенному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На моє прохання продемонструвати зафіксоване технічним засобом порушення(пред’явити фотографію, відеозапис як доказ правопорушення) мені було відмовлено, як і відмовлено в праві на правову допомогу, що є порушенням вимог ч.1 ст. 268 КуаАП, вимог п.2.9 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженної Наказом МВС України 26.02.2009 №77 та вимог ч.1 ст.59 Конституції України.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ........ від ...... в графі „Свідки чи потерпілі”, інспектором ДАІ було внесено в якості свідка працівника ДПС, з яким разом ніс службу Бондаренко Сергій Анатолійович . Однак згідно Постанови КМУ від 17.12.2008 №1103 витікає що не можуть бути залучені як свідки працівники міліції. А на моє прохання вписати свідка з моєї сторони, інспектор відмовився.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зазначено, що в постанові потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Я не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, виконуючи вимоги знаку 5.16 " Рух по смугам" , рухався по лівій смузі до перехрестя та повертав ліворуч з цієї смуги. Інспектор не міг бачити розмітку зі свого місця спостереження і не бажав підійти та подивитися де вона проходить для об’єктивного розгляду справи.
Згідно з п.2.13. Інструкції з організації проведення та діловодства у справах про адміністративні порушення, затверджені Наказом МВС України від 22.10.2003 р.№ 1217 : «До протоколу , складеного з використанням показів технічних приладів, долучаються фото, відео , або інші матеріали на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом». Жодного доказу, окрім своїх міркувань інспектор не навів.

Вважаю, що інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ****** не об'єктивно оцінив дорожні обставини, не знав правил дорожнього руху і сам протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України. Свої дії вважаю правильними, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення у розділ : "по суті порушення пояснюю".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 250, 251, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 4, 6-11, 17, 18, 19, 104, 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

Прошу суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Визнати дії інспектора ДПС БДПС ДАЇ прапорщика ****** ****** ***** по накладенню адміністративного штрафу за відсутністю події адміністративного проступку незаконними;
3. Задовольнити позов та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від........ №......., що виніс інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ***** **** ***** , о накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі ......... гривен за порушення Правил дорожнього руху та закрити справу.
4. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
5. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені
законодавством терміни.

До позовної заяви додаю:
• копію позовної заяви ( на трьох аркушах);
• копію протоколу про адміністративне правопорушення №......... від.....
• копію постанови про адміністративне правопорушення ........від ...........

дата підпис

До:
Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровска
49006, м. Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна 77 „б”

Позивач:

22623, м. Нью-Йорк, вул. Леніна, 44, кв. 13
Тел.: +38 (050) 222-22-22
Адреса електронної пошти: mail@gmail.com

Відповідач 1:
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

Відповідач 2:
Лаврушко Роман Володимирович
прапорщик міліції, інспектор ДПС
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серія АЕ1 №253521 від 11 січня 2011 року

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
11 січня 2011 року посадовою (службовою) особою Лаврушко Романом Володимировичем(надалі за текстом – Інспектор) стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1 №253521, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП України "Про адміністративні правопорушення" за нібито проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 430,00 грн. (чотириста тридцять гривень 00 коп.).
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
11.01.2011 року я, ************, керуючи власним автомобілем Порш Кайен, державний номер 555-55 ОО, рухався по пр. Калініна, що в м. Дніпропетровськ. Під”їзжаючи до перехрестя в вулицею Леваневського приблизно за 30 метрів горів зелений колір світлофора, я пригальмував, думаючи, що зараз загориться зелений миготливий сигнал , та цього не прослідувало і я продовжив рух далі. Перед закінченням проїзду перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофора. Я, перетнувши його , виконав вимогу п. 8.11.ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху) був зупинений Інспектором ДАІ, який звинуватив мене у допущенні порушення Правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3 ПДР, про що був складений протокол серія АЕ1 №326672 від 11.01.2011 року, згідно якого мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову серія АЕ1 №253521 від 11.01.2011 року. Але в самому протоколі та в постанові відсутні посилання на об'єктивні докази, які б підтверджували мою вину. Інспектор мені таких доказів теж не надав. Тобто, наразі, маємо лише суб'єктивну думку самого інспектора, яка нічим не підтверджена і вина моя, як того вимагає законодавство при винесенні постанови, не доведена. Суб’єктивна думка чи припущення інспектора ДПС, а також його бажання за будь-яких умов притягнути мене до адміністративної відповідальності, не можуть буди належними та достатніми доказами, що підтверджують вчинення мною адміністративного правопорушення.
Також звертаю увагу на те, що разом зі мною в автомобілі на той час знаходилась маленька дитина і я ніяк не міг піддати небезпеки себе і свою дитину, порушуючи ПДР, і проїхавши перехрестя і трамвайні колії на червоний сигнал світлофора.

Окремо хочу зазначити, що в графі „Свідки” ст.сержант міліції Лаврушко Роман Володимирович в якості свідка мого, нібито, правопорушення вписав інспектора ДПС Федотоліна (нерозбірливо) Сергія Євгеновича . Я вважаю, що його показання як свідка не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Згідно статті 251 КУпАП України: Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Інспектор в порушення цієї статті КУпАП, не встановив ніяких інших доказів моєї вини, окрім своїх особистих, нічим не підкріплених, обвинувачень, та свідчень свого напарника, чим порушив вимоги статті 252 щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Звертаю увагу суду на той факт, що на момент проїзду мною перехрестя інспектор знаходився у мене в полі зору. Це ще раз підтверджує той факт, що я не міг навмисне порушувати ПДР, і діяв за вимогами ПДР.

ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Враховуючи вищевикладене , керуючись ст. 288, КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ч1. ст104,ст.105 КАСУ,

ПРОШУ СУД :
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1 №253521 від 11 січня 2011 року.
.
2. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях адміністративного правопорушення.

Додаток :
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в двох примірниках.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення

12 січня 2011 року.
(підпис)

До Шевченківського районного суду м. Чернівці
58000, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 4
тел. (0372) 55-17-02
Позивач:__________
"Відповідач 1-Управління Даі в Чернівецькій обл(адреса,№ тел.) Відповідач 2-Інспектор ДПС(Прізвище,Ім"я,По батькові,адреса)

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
№ 081107 від «8» липня 2009 року

8 липня близько 14 год. 15 хв. я рухався автомобілем VW Golf, державний реєстраційний номер 82869МО, по вул. Комарова в м. Чернівці. Коли я під’їжджав до регульованого перехрестя вулиць Комарова та Червоноармійська, на світлофорі горіло зелене світло. Безпосередньо, перед тим як я проїхав перехрестя, світлофор показував миготливе зелене, однак в момент коли я проїжджав перехрестя загорілося жовте світло. Я повертав вправо, був перший перед світлофором, позаду були машини, і для того щоб екстрено не гальмувати, і не створювати аварійної ситуації, я проїхав перехрестя, при чому не створивши для жодного учасника дорожнього руху перешкоди. Метрів за 5-10 одразу за перехрестям, сховавши службову машину на узбіччі між деревами (біля маг. Роксолана), мені був поданий сигнал зупинки інспектором ДПС. На моє запитання про причину зупинки, інспектор відповів, що я порушив п.8.3.7 ПДР, тобто проїзд на заборонений сигнал світлофора, за що передбачається відповідальність згідно ч 2. ст.122 КУпАП. На мої зауваження, про те, що я не порушував ПДР, інспектор не відреагував, перевірив серійний номер на двигуні, забрав документи та відійшов в службову машину. Після чого на мене був складений протокол про адміністративне правопорушення та згідно якого винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, які мені були надані на підпис. Слід зазначити, що інспектор ДПС запропонував мені написати в поясненні що я порушив, однак я відмовився, і дав власні пояснення, які зазначені в протоколі. Будь-яких доказів, які б підтверджували мою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, інспектор в протоколі не зазначив. Після чого інспектор ДПС. видав мені копію постанови, однак на моє законну вимогу видати мені копію протоколу, видати копію протоколу він відмовився, мотивуючи це тим що в нього немає часу, для заповнення копії.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, з наступних причин:
1. В моїх діях не вбачаю складу адміністративного правопорушення, адже я в’їжджав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора, який перебував у режимі миготіння, згідно п. 8.7.3.ПДР підпункт в). А також виконав вимогу п. 8.11.ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху). Отже відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
2. Положенням ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак суб’єктивна думка чи припущення інспектора ДПС, а також його бажання за будь-яких умов притягнути мене до адміністративної відповідальності, не можуть буди належними та достатніми доказами, що підтверджують вчинення мною адміністративного правопорушення
3. Відмова видати мені копію протоколу є прямим порушенням ч.2 ст.254 КУпАП, в якій вказано, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Доказом даного факту, є відсутність такої розписки на оригіналі протоколу.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова № 081107 по справі про адміністративне правопорушення від 8 липня 2008 року прийнята з порушенням чинного законодавства, тому є незаконною, а також необґрунтованою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 081107 від «8» липня 2009 року.
3. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Додатки:

1. Ккопія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 081107 від «8» липня 2009 року;
2. Копіі Адміністративного позову та додатків відповідно до кількості відповідачів у справі.

«10» липня 2009 року ________________ ____________.

До _____ районного суду м. Одеси
вул. ____

Позивач: ОСОБА 1,
який проживає за адресою: м. Одеса,
___________
Поштовий індекс: 65000

Відповідач 1: Інспектор ДПС
Пєтушков
___________, м.Київ, 01000

Відповідач 2: УДАІ ГУМВС
України в м. Києві
вул.Хмельницького, 54, м.Київ, 01030

Позовна заява

23.01.2010 близько дев’ятої години ранку позивач, ОСОБА 1, рухався у своєму автомобілі ЗАПОРОЖЕЦЬ, державний номер АА1111АА, по вул. ВУЛИЦЯ 1 у м. Києві. Наближаючись до перехрестя з вул. ВУЛИЦЯ 2, він побачив що зелений сигнал світлофора почав миготіти. Через те, що дорога була вкрита кригою, позивач не став гальмувати, а виїхав на перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофора, що дозволяє рух. Коли ввімкнувся жовтий сигнал світлофору, позивач вже закінчував проїзд перехрестя. За перехрестям його зупинив інспектор ДПС ДАІ Пєтушков та запитав документи для перевірки. Позивач передав документи, після чого інспектор заявив, що водій проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, порушивши п. 8.7.3ґ Правил дорожнього руху (ПДР) та інспектор буде складати протокол про адміністративне правопорушення. Позивач з ним не погодився та пояснив, що діяв відповідно до ПДР, які зазначають, що «водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у
наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді» (п.16.8) та «водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху» (п. 8.11). На що інспектор відповів, що ПДР не містить таких норм та запросив позивача до службового автомобілю, на що той відповів відмовою. Тоді позивач дістав свій примірник ПДР та знайшов в них вищезазначені пункти, щоб показати інспектору. Проте інспектор повернувся до нього вже із заповненими бланками Постанови в справі про адміністративне правопорушення (АА ____) та Протоколу до неї (АА ____). Позивач показав інспектору ДПС ці пункти у ПДР, на що інспектор відповів, що вже нічого не може зробити, бо вже виписав Постанову, відповідно до якої на позивача було накладено штраф у розмірі 425 гривень. Позивач після цього зазначив в Протоколі, що не згоден з порушенням та діяв відповідно до норм ПДР, а детальне пояснення виклав на окремому аркуші, що додав до протоколу.
Вважаю дії інспектора ДПС Пєтушкова протиправними, а Постанову (АА ___ від 23.01.2010) незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1) проїжджаючи перехрестя вулиць ВУЛИЦЯ 1 та ВУЛИЦЯ 2, позивач виконував вимоги п. 16.8 та 8.11 ПДР. Таким чином, виїхавши на зелений сигнал, він завершував проїзд на жовтий сигнал світлофору, що не є порушенням, а є прямою вимогою норм ПДР;
2) інспектор ДПС Пєтушков виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова була додана до Протоколу, що інспектор ДПС Пєтушков власноруч записав у Протоколі), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень. Зокрема, були порушені наступні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП):
- ст. 245 КпАП, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесенні до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КпАП та свідчить про формальний розгляд справи.
Також час вчинення правопорушення, зазначений у Протоколі, відрізняється від часу вчинення правопорушення, зазначеного у Постанові.
3) відповідно до п. 1.6. Розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 інспекторам ДПС наказано «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)». В даному випадку жодних достатніх доказів порушення ПДР не було, а також не була доведена вина позивача;
4) також відповідно до п. 1.8. Розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 інспекторам ДПС наказано «не допускати випадків документування порушень ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття». Інспектору ДПС Пєтушкову було відомо, що дорожнє покриття знаходилося в неналежному стані, а саме – вкрито кригою. Таким чином, навіть, якщо на думку інспектора ДПС відбулося порушення, він, керуючись вищезазначеною нормою, не мав його документувати та виносити Постанову.

Зважаючи на те, що при винесенні Постанови в справі про адміністративне правопорушення АА №___ від 23.01.2010 інспектор ДПС допустив ряд грубих порушень, прошу:
1) визнати незаконною та скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення АА №___ від 23.01.2010
Позовна заява подається подається до суду за місцем проживання позивача відповідно до ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України та Постанови №2 Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.

До позовної заяви додається: Копія позовної заяви (2 екземпляри), Копія Постанови (3 екземпляри), Копія протоколу (3 екземпляри), Копія довіреності (3 екземпляри)

Відповідно до ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

<__> _______2010 року

Вишгородський районний суд Кивської областi
07300, м. Вишгород, нул. Кургузова,7
Тел. 5-44-40
Позивач:
Хуан Карлос Гарсіа
07064, Омська Губернія, с. Нижчі Прудіщи,
Тел. 322-2-33.
Вiдповiдач:
ВДАI Волосян Ігор Валерiйович УДАІ ГУМВС України,
IДПС Деснянського ВДАТ м. Києва.
02217 м. Київ , вул. Драйвера, 2-в.

ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справi за адмiнiстративним позовом)
Звiльнено вiд сплати державного мита вiдповiдно до ст. 288 КпАП Украни.
Цей позов пiдлягас розгляду у судах на пiдставi ст. 288 ч. З КпАП України, яка прямо передбачас право особи оскаржити до районного(прирiвняного до нього) суду постанову органiв державно влади та посадових осiб, до яких належать i органи ДАI та їх посадовi особи.
04 серпня 2009 року посадовою (службовою) особою вiдповiдача Волосяном Ігорем Валерiйовичем винесено щодо мене постанову ЛА Н9036887 вiд О4.О8.2ОО9р. у справi про адмiнiстративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Вказана постанова не вiдповiдас обставинам справи та нимогам закону з таких пiдстав:
04 серпня 2009 року в м. Кисвi, рухаючись по вул. Електротехнiчна, я, Хуан Карлос Гарсіа, пiд’хав до перехрещення вул. Теодора Драйзера, вул. Братиславська, вул. Електротехнiчна та проспекту Генерала Ватутiна, завчасно перестроївшись на краiню лiву смугу проїжджої частини, i зупинився перед свiтлофором з червоним сигналом свiтлофору в напрямку мого руху. Менi потрiбно було повернути лiворуч, на вул. Братиславська. Коли в напрямку мого руху загорiвся зелений сигнал свiтлофору я почав рух, виїхав на перехрещення i зупинився, пропускаючи транспорт зустрiчного напрямку, згiдно п.16.6 Правил дорожнього руху України. Коли транспорт зустрiчного напрямку закiнчив рух, я продовжив рух не створюючи перешкод iншим учасникам дорожнього руху i закiнчив маневр, повернувши лiворуч на крайню лiву смугу проїжджої частини нул. Братиславська. З незрозумiлих менi причин iнспектор Волосян Ігор Валерiйович побачив в моїх дiях проїзд на заборонений сигнал свiтлофору. Адже згiдно п. 16.8 Правил дорожнього руху Украiни “Водiй, який виїхав на перехрещення проїзних частин згiдно iз сигналом свiтлофора, що дозволяс рух, повинен виїхати у намiченому напрямку везалежно від сигналiв свiтлофора на виїздi.”
З огляду на викладене вважаю, що дiї працiвника вiдповiдача були незаконними. До того ж, слiд зазначити, що вiдповiдно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов’язок доведення правомiрностi своїх дiй в даному випадку покладено на вiдповiдача.
За таких умов у моїх дiях немас складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На пiдставi викладеного, керуючись статгями 4, 6 КАС Укранїи, статгями 287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
1. Постанову про адмiнiстративне правопорушення ЛА Н9О3б887 вiд О4.О8.2ОО9р. визвати недiйсною та скасувати, а справу про адмiнiстративне правопорушення щодо мене закрити за вiдсутнiстю у моїх дiях складу такого порушення.
2. Викликати у судове засiдання по справi, належно повiдомивши про дату та мiсце розгляду справи, мене, представника вiдповiдача та посадову особу, якою винесено постанову про адмiнiстративне правопорушення.

“7” серпня 2009 року. Хуан Карлос Гарсіа
.
Додатки:
1. Копiя протоколу про адмiнiстративне правопорушення ЛА 6018373 вiд
04.08.2009 року.
2. Копiя постанови про адмiнiстративне правопорушення ЛА Н9036887 вiдО4. 08.2009 року.

До:
Новомосковського районного суду Дніпропетровської області
51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 12
Тел. тел. (05693) 2-31-70

Позивач:
Шумахер Михаил Абрикосович
22623, м. Рим, вул. Блевако, 44, кв. 13
Тел.: +38 (050) 222-22-22
Адреса електронної пошти: mail@gmail.com

Відповідач 1:
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

Відповідач 2:
Коврига Павло Олександрович
прапорщик міліції, інспектор ДПС
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серія АЕ1 № 024400 від « 14 » листопада 2010 року

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

«14» листопада 2010 року посадовою (службовою) особою Коврига Павлом Олександровичом (надалі за текстом – Інспектор) стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1
№ 024400 , передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП України "Про адміністративні правопорушення" за нібито проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, а також передбачене ч.5 ст. 121 КупАП "Про адміністративні правопорушення" та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 450,00 грн. (чотириста п’ятьдесят гривень 00 коп.).

Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:

14.11.2010 року я, Шумахер Михаил Абрикосович керуючи власним автомобілем ЗАЗ 968 М, державний номер 555-55СМ, рухався по пр. Правда, що в м. Дніпропетровськ. Під”їзжаючи до перехрестя з вулецею Воронізьською приблизно за 30 метрів горів зелений колір світлофора, я пригальмував, думаючи, що зараз загориться зелений миготливий сигнал , та цього не прослідувало і я продовжив рух далі. Перед закінченням проїзду перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофора. Я, перетнувши його , виконав вимогу п. 8.11.ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху) був зупинений Інспектором ДАІ, який звинуватив мене у допущенні порушення Правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3 ПДР, про що був складений протокол серія АЕ1 № 172572 від 14.11.2010 року, згідно якого мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову серія АЕ1 № 024400 від 14.11.2010 року. Також інспектор тією ж постановою притягнув мене до адміністративної відповідальності за ч. 5. ст. 121 КУпАП, мотивувавши це тим, що що 14 листопада 2010р. близько 17 години в м. Дніпропетровську по пр. Правда, Я Шумахер Михаил Абрикосович , керував автомобілем " ЗАЗ 968 м " д.н. 555-55 СМ в темну пору доби в якого не освітлювався задній номерний знак, чим порушив п.30.2. Правил дорожнього руху (ПДР). Вважаю, що застосоване до мене постановою інспектора стягнення є незаконним, неправомірним та необґрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності (згідно ст.9 КУпАП), що мотивоване наступним:

1. Перед початком руху я ретельно перевірив належність роботи освітлення заднього номерного знаку (номерний знак освітлювався);
2. Під час руху ТЗ не можливо спостерігати, чи горить лампочка освітлення номерного знаку, не можливо встановити дату та час, коли лампочка може вийти з ладу;
3. Після зупинки інспектором і вказівки на непрацююче освітлення номерного знаку я спробував замінити лампочку на запаслу. Втім, це не дало результатів - ймовірно відійшов контакт
4. Очевидно, що контакт відійшов внаслідок неякісного дорожнього покриття (крижані колії, брили, "відсутній" асфальт після відлиги, ями. Слід зазначити, що контроль за утриманням доріг покладено на підрозділи ДПС згідно п.3.16 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111.
5. Сама наявність запасної лампочки говорить про відсутність бажання та умислу їздити з непрацюючим освітленням номерного знаку.
6. Відповідно до ПДР України при виникненні будь-яких несправностей на шляху слідування водій повинен застосувати заходи до їх усунення, а у випадку, коли рух своїм ходом не можливий чи неможливо забезпечити безпеку дорожнього руху – транспортний засіб може бути відбуксировано до місця ремонту чи стоянки. Відсутність освітлення номерного знака не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і на ділянці дороги, рух по якій досить не інтенсивний, і не загрожує безпеці дорожнього руху.

Подякувавши ІДПС за вказівку на недолік я збирався на СТО для усунення несправності контакта, однак інспектор дорожньої-патрульної служби прапорщик Коврига Павло Олександрович проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме його основних складових - умислу чи необережності та всупереч твержденням ст.9 КУпАП склав протокол.
На підставі викладеного вважаю, що у моїх діях відсутній склад правопорушення, що передбачене ч. 5. ст. 121 КУпАП.

В самому протоколі та в постанові відсутні посилання на об'єктивні докази, які б підтверджували мою вину. Інспектор мені таких доказів теж не надав. Тобто, наразі, маємо лише суб'єктивну думку самого інспектора, яка нічим не підтверджена і вина моя, як того вимагає законодавство при винесенні постанови, не доведена. Суб’єктивна думка чи припущення інспектора ДПС, а також його бажання за будь-яких умов притягнути мене до адміністративної відповідальності, не можуть буди належними та достатніми доказами, що підтверджують вчинення мною адміністративного правопорушення.

Згідно статті 251 КУпАП України: Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".

Інспектор в порушення цих статей КУпАП, не встановив ніяких інших доказів моєї вини, окрім своїх особистих, нічим не підкріплених, обвинувачень, чим порушив вимоги статті 252 щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Звертаю увагу суду на той факт, що на момент проїзду мною перехрестя інспектор знаходився у мене в полі зору. Це ще раз підтверджує той факт, що я не міг навмисне порушувати ПДР, і діяв за вимогами ПДР.

ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Враховуючи вищевикладене , керуючись ст. 288, КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ч1. ст104,ст.105 КАСУ,

ПРОШУ СУД :
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1 № 024400 від « 14 » листопада 2010 року.
.
2. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях адміністративного правопорушення.

Додаток :
1. Копії позовної заяви на 4 арк. в двох примірниках.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення

«16» листопада 2010 року.
Шумахер Михаил Абрикосович

До Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
вул. Бородича Леоніда, 3,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області,
50086

Позивач:
Писарюк Тетяна Олександрівна
Ід.Н. 111111111111111
11.11.1111р.
власник автомобілю Чері Каррі, д/н АЕ1111СМ
зареєстрований за адресою:
вул. Достоєвського б.111,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області,
50055
Тел. (096) 57777777777
Електронної адреси немає

Відповідач:
Інспектор дорожньо-патрульної служби
Відділу Державної Автомобільної Інспекції з
Обслуговування Адміністративної Території
м. Новомосковськ та Новомосковського району
при ГУ МВС України в Дніпропетровській області
сержант міліції Кандаленко Сергій Геннадійович
вул. Сучкова б. 37а,
м. Новомосковськ, Дніпропетровської області,
51200
Тел. (0569) 7-93-88
Електронна адреса невідома

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р. АЕ № 258275
відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП від сплати держмита звільнено

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у загальному порядку.
Постановою інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Новомосковськ та Новомосковського району сержантом міліції Кандаленко Сергієм Геннадійовичем від 15.08.2009р. АЕ № 258275, мене, Пи__________ Тетяну О__________________, яка зареєстрована за адресою 50055, м.Кривий Ріг, вул. Достоєвського б.39, Дніпропетровської області, Ід.Н. 444444444444, власника автомобілю Чері Каррі, д/н АЕ444444444444СМ було визнано винною у нібито скоєнні мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 260,00 (двісті шістдесят) гривень.
Постанову АЕ №258275 від 15.08.2009р. винесено щодо мене нібито за порушення мною вимог дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”.
Стаття 288 ч.3 КУпАП прямо передбачає право особи оскаржити до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у загальному порядку. Згідно ст. 288 ч.3 КУпАП, 25.08.2009р. мною була направлена Скарга (додається) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. 27.10.2009р., я отримала відповідь – лист без вихідного номеру та дати ВДАІ з ОАТ м. Новомосковськ та Новомосковського району (додається). Вказана відповідь, що була надіслана мені поштою звичайним листом невідомо коли, є формальною, дублює за своєю суттю постанову АЕ №258275 по справі про адміністративне правопорушення, не містить в собі відповідей та доказів моєї провини та свідчить про необґрунтованість винесення вказаної постанови та факт її невідповідності нормам КУпАП.

Вважаю постанову АЕ №258275 від 15.08.2009р. необґрунтованою та такою що не відповідає нормам КУпАП.
Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.
Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином вважаю постанову АЕ №258275 від 15.08.2009р. незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні належні докази порушення мною вимог дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача…
Отже, мені не зовсім зрозуміла відповідь Відділу ДАІ з ОАТ м. Новомосковськ та Новомосковського району, а саме: «…Відповідно до ч.1 ст293 КУпАП, постанова АЕ №258275 …, залишена без зміни, а заяву без задоволення...».
Однією з найважливіших основ права на захист є презумпція доброчинності громадянина та її юридичний варіант — презумпція невинуватості. Вона полягає у тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, доки інше не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку. Звідси випливає також, що обов'язок доказування покладено на обвинувача. З презумпції невинуватості випливає і таке важливе положення: будь-який сумнів тлумачиться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
У тексті протоколу та постанови зазначено, що „15.08.09р. о 11 год. 50 хв. водійка П______ Т.О., керуючи автомобілем Чері Каррі, д/н. АЕ 9992СМ, виїжджаючи з другорядної дороги на головну вул. Електрозаводську не виконала вимоги д/з 2.2. „Проїзд без зупинки заборонено”, проїхала не зупинившись”. Проте у ІДПС ВДАІ сержанта міліції Кандаленко Сергія Геннадійовича для таких висновків не було жодних підстав, тому що зазначене перехрестя з обмеженою видимістю, з обох боків другорядної дороги видимість обмежена чагарниками бур’яну, чагарників, дерев і це не враховуючи того факту, що інспектор ДПС ВДАІ знаходився за сто метрів від перехрестя на узбіччі смуги зустрічного руху, що не дозволяє достеменно встановити зупинявся автомобіль чи ні. Фото перехрестя додається.
Відповідно до ст. 33 КУпАП Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у
межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Стаття 34 КУпАП визначає обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення…
п. 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. виключає випадки:
1.6 – складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відео матеріалів, показів свідків тощо)…, а п. 1.11 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. зобов’язує працівників Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 КУпАП.
Під час винесення Протоколу про адміністративне правопорушення АЕ 040195 та Постанови АЕ 258275 інспектор ДПС ВДАІ с-т міліції Кандаленко С.Г. порушив п.п. 1.6, 1.11 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р.
- адміністративний протокол складений без доведення вини чи достатніх доказів допущення мною порушень ПДР (фото-, відеоматеріали, покази свідків тощо);
- при накладенні стягнення за нібито скоєне мною адміністративне правопорушення інспектор ДПС не дотримувався вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто сержант міліції Кандаленко Сергій Геннадійович, накладаючи на мене стягнення у 260,00 (двісті шістдесят) грн., взагалі не виклав мотивування свого рішення, оскільки мінімальним штрафом за ст. 122 ч. 1 КУпАП є 255,00 грн. Мною було зазначено, що в даний час я тимчасово не працюю (зазначила в протоколі), в мене маленька дитина, але цю інформацію працівник ДАІ не взяв до уваги, тому зазначена постанова не відповідає вимогам закону, якщо припустити сам факт порушення з мого боку.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
П. 16.5.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої Наказом №111 Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009р. регламентує дії працівників ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР, а саме:
…
п. 16.5.3 Встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи;
…
Тож інспектор ДАІ керувався своїми домислами замість доказів при винесенні протоколу та постанови, не залучивши свідків та не отримавши їх пояснень, що також вказує на факт відсутності порушення з мого боку.
Вищезазначене свідчить про порушення сержантом міліції Кандаленком Сергієм Геннадійовичем як ст.251 КУпАП (що було зазначено вище) так і п.п. 6.2, 12.4 зазначеної Інструкції, а саме:
п. 6.2 Досконало знати ПДР, цю Інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов’язки;
п. 12.4 Працівники підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, повинні знати:
...
вимоги законодавства, які регламентують діяльність Державтоінспекції МВС;
...
Стаття 254 КУпАП визначає, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративне правопорушення не було зафіксоване належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу він не може бути належним доказом моєї вини, складений з грубими порушенням чинного законодавства і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Розділ 33 п. 2.2 Постанови №1306 від 10 жовтня 2001р. Кабінету міністрів України „Про Правила дорожнього руху”:
2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”. Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком.
В даному випадку розмітка 1.12 (стоп-лінія) відсутня. Для виконання вимог знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”, я зупинила автомобіль перед знаком. Даний факт інспектор ДПС не міг бачити, як я вже визначала, у наслідок того, що дане перехрестя з обмеженою видимістю, з обох боків другорядної дороги видимість обмежена чагарниками бур’яну, чагарників, дерев і у момент зупинки мого автомобіля на вимогу знаку 2.2 інспектор знаходився за сто метрів від перехрестя на узбіччі смуги зустрічного руху.
П. 4 ст. 278 КУпАП вказує, що орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, що також не було виконано ІДПС ВДАІ.
Інспектор ДПС Кандаленко С.Г. не ознайомив мене з моїми правами та обов’язками під час складання зазначеного протоколу, чим лишив мене права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання та надати документи, які передбачені ст. 33 КУпАП, що в свою чергу спричинило неправильне та необґрунтоване рішення по справі.
У випадку, якщо припустити скоєння мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення мною вимог дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”, то складання щодо мене протоколу та постанови про адміністративне правопорушення також є неправомірним з таких обставин.
Розділ 33 п. 2.2 Постанови №1306 від 10 жовтня 2001р. Кабінету міністрів України „Про правила дорожнього руху” зазначає:
2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”. Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком.
Якщо безпосередньо перед перехрестям встановлено знак 2.2, то йому повинен передувати знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2.
Як можна бачити с прикладених до дійсної скарги фото, знак 2.2 встановлено безпосередньо перед перехрестям але знак 2.1 «Дати дорогу» з додатковою табличкою 7.1.2 «Відстань до об’єкту» відсутні. Тобто знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» встановлено з порушенням ПДР, що вказує на не відповідність вимогам закону Постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ №258275 від 15.08.2009р.
Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.
Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Стаття 289 КУпАП зазначає, що «скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено…». Постанова АЕ № 009344 по справі про адміністративне правопорушення була винесена 15.08.2009р. Скарга у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП мною була направлена 25.08.2009р., відповідь на яку я отримала 27.10.2009р. Звертаю Вашу увагу на той факт, що згідно відбитку штемпеля на конверті не можна встановити дату відправки відповіді на мою скаргу. Відповідь на скаргу було надіслано звичайним листом, на листі відсутні вихідний номер та дата, поштовий індекс вказано невірно, а саме 49000 замість 50055. Вказаний лист-відповідь було знайдено мною на моєму подвір’ї біля воріт, а не надано мені працівником пошти і не залишене в поштовій скриньці, що може вважатися поважною причиною пропуску строку оскарження.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 283, 287, 288, 289, 291, 292, 293 КУпАП, та ст. 6, 17, 18, 65, 69, 70, 71, 104, 105, 106 КАС України.

ПРОШУ:

1. Поновити процесуальний строк на оскарження постанови АЕ № 258275 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р., визнавши причини пропуску строку поважними.
2. Призупинити дію постанови АЕ № 258275 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р.
3. Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу Державної Автомобільної Інспекції з Обслуговування Адміністративної Території м. Новомосковськ та Новомосковського району при ГУ МВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Кандаленко Сергія Геннадійовича протиправними.
4. Скасувати постанову АЕ № 258275 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р.
5. Адміністративну справу стосовно П___рюк Тетяни О___________вни 28.55.1555р. народження, яка зареєстрована за адресою 50055, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Достоєвського б.1111, Ід.Н. _________________, власника автомобілю Чері Каррі, д/н АЕ1132СМ у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу такого правопорушення.

Додаток:

- копія паспорту - 1 примірник;
- копія Ід.Н. - 1 примірник;
- копія позову з додатками для відповідача;
- копія постанови АЕ № 258275 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р. - 1 примірник;
- копія протоколу АЕ № 040195 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2009р. - 1 примірник.
- копія Скарги на на постанову АЕ № 258275 по справі про адміністративне правопорушення – 1 примірник;
- фото перехрестя - 4 листа (7 фото).
- копія відповіді Відділу Державної Автомобільної Інспекції з Обслуговування Адміністративної Території м. Новомосковськ та Новомосковського району при ГУ МВС України в Дніпропетровській області – 1 примірник.
- копія конверта в якому надійшов лист-відповідь Відділу Державної Автомобільної Інспекції з Обслуговування Адміністративної Території м. Новомосковськ та Новомосковського району при ГУ МВС України в Дніпропетровській області - 1 примірник.

„04” листопада 2009р. ____________________________

Личаківський районний суд
м. Львів, Лепкого 16 , 79007
позивач хххххххх Віталій Михайлович
м. Львів, вул. хх кв. хх , хххх
дом. тел.:ххх хх хх
моб. тел.: 06х ххх 7х х7
відповідач-1 УДАI ГУМВС України у Львiвськiй областi
м. Львiв, вул. Перфецького 19, 79053
032 264 69 41
відповідач-2 Окілка Олег Тарасович
Сержант міліції
Інспектор ДПС БДПС ВДАІ м.Львова
м. Львів, вул. Городоцька, 124 , 79015
032 238-40-27

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серії ВС № 269529 від “28” листопада 2010 року

“28” листопада 2010 року стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 (копія додається) за порушення правил дорожнього руху.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Я, ххххххх Віталій Михайлович, паспорт серія хх № ххххххх, виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області від хх ххххххх 1998 року, ідентифікаційний номер ххххххххххх від хх ххххх 1999 року, керуючи автомобілем Seat Toledo, державний номерний знак ВСххххВТ, рухався у лівій смузі руху по вул. Пасічній в напрямку перехрестя вулиць Джорджа Вашингтона – Пасічна, з наміром виконати маневр розвороту, та заїхати на АЗС мережі “ОККО”, яка знаходиться за адресою м.Львів, вул. Дж. Вашингтона, 12, окрім того, зі мною в автомобілі знаходилась моя дружина – ххххххххххххх Оксана Михайлівна 1982 року народження та наш малолітній син – хххххххххх Артем Віталійович 2008 року народження, який спав у дружини на руках, вважаючи ще й на те, що права смуга руху по вул. Пасічній має недоліки проїзної частини, а саме: вибоїни та напливи асфальту, я, з метою уникнення різкої зміни швидкості та напрямку руху, та, як наслідок, створення аварійної обстановки для інших учасників дорожнього руху, завчасно перестроївся ліворуч та рухався у лівій смузі, не створюючи при цьому перешкод для інших учасників дорожнього руху, про що свідчать мої письмові пояснення у протоколі, та у додатку 1 до протоколу, (додаток 1 до протоколу про адмінправопорушення написано мною власноруч, містить мої пояснення щодо причини руху в лівій смузі, та має бути долучений до протоколу згідно п. 2.9, та п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009), зробити фотокопію даного додатку до протоколу на місці оформлення протоколу у мене не було технічної можливості.
Відповідно до п. 11.5 правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР): на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Тобто в цьому пункті ПДР немає прямої заборони вчинення будь-яких дій і порушити пункт 11.5 ПДР тільки рухом у лівій смузі неможливо. Наразі в даному пункті сказано лише про розташування транспортних засобів на проїздній частині, в яких випадках можна виїжджати на крайню ліву смугу, і жодного посилання щодо заборони руху по крайній лівій смузі або заборони продовження руху по цій смузі після того, як звільнилась права смуга. Резюмуючи вищезгадане, пункт 11.5 ПДР дозволяє виїзд на ліву смугу, а не забороняє рух по ній.
Разом з тим у п. 10.4 ПДР вказано: перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. При цьому не вказано за якої саме відстані до розвороту, чи повороту ліворуч потрібно займати відповідне крайнє положення, тобто водій виконує маневр керуючись власним розсудом, в залежності від дорожніх умов, інтенсивності руху, та ін., при цьому не створюючи перешкод іншим транспортним засобам. Власне, враховуючи цей пункт ПДР (10.4), я зайняв крайню ліву смугу з наміром виконати маневр розвороту, щоб потрапити на АЗС мережі “ОККО”, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дж. Вашингтона, 12.
Виходячи з вищевикладеного, я не порушував правил розташування транспортних засобів на дорозі, в тому числі п 11.5, а виконував вимоги п. 10.4 ПДР.
2. Згідно з ч.1 ст.9 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Рух по лівій смузі руху при вільній правій з наміром здійснення розвороту ліворуч повністю відповідає вимогам п.11.5 та п. 10.4 ПДР, не посягає на громадський порядок і за таку дію законом не передбачено адміністративну відповідальність, а тому така дія не може вважатися адміністративним правопорушенням.
Крім того, ч.2 ст.122 КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, за які передбачено відповідальність, а саме:
“Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди”. Я не порушував жодної з заборон які містяться у цій частині. Проте в протоколі про адмінправопорушення та в постанові про притягнення мене до адміністративної відповідальності вказано: “рухався в крайній лівій смузі по дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, при наявності вільної правої.”
Всупереч вище описаному, мене було зупинено інспектором ДАІ - сержантом міліції ДПС БДПС ВДАІ м. Львова Окілка Олегом Тарасовичем, нагрудний знак ЛВ 0698 (далі по тексту – інспектор ДАІ). Інспектор ДАІ, підійшовши до мого авто, невнятно представився, не назвав причину зупинки, а відразу, наказовим, грубим тоном наказав мені передати йому посвідчення водія і техпаспорт, (чим порушив вимоги Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р., а саме п. 15.5, де чітко вказано, що під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов'язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.), та звинуватив мене у порушені п.11.5 ПДР, також інспектор ДАІ сказав мені, що всі мої “правопорушення” зафіксовані на відеокамеру і це є доказом скоєння мною порушення п. 11.5 ПДР. Враховуючи, що п.21 ст.11 Закону України ”Про міліцію“ дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а таким нормативно-правовим актом є наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., але п.18.10 якого забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув, я задав питання щодо приналежності цієї відеокамери, її сертифікації, повірки, та відповідності до ст.8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” метою якого є захист інформації, яка є власністю держави, а також чи можу я подивитись свідоцтво про держ. повірку відеокамери та звірити її серійний номер, марку, модель із даними що внесені у вищезгадане свідоцтво - інспектор ДАІ відповів, що сертифікат відповідності і свідоцтво про держ. повірку цієї відеокамери – це його особиста справа і мене це не стосується.
3. Згідно Кодексу Адміністративного Судочинства України (далі КАСУ), ст. 70 належність та допустимість доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Але фактично мені не було надано жодних доказів моєї вини, не опитано свідка, що знаходився в моєму авто і проігноровано мої пояснення.
Згідно:
- п.4.5 положення про державну автомобільну інспекцію міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997р. № 341 одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів;
- п.2.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. у своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією;
- п.6.25 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень;
- п.18.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. у взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху працівникам підрозділів ДПС забороняється пред'являти безпідставні звинувачення;
- ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Всупереч цьому інспектором ДАІ при складанні протоколу про адмінправопорушення та винесення постанови про притягнення мене до адмінвідповідальності, не було враховано і дотримано вимог вищевказаних нормативно-правових актів, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС № 174672 від 28.11.2010 (копія додається), та винесено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 передбачену ч.2 ст.122 КУпАП, а саме - порушення п. 11.5 ПДР – рух в лівій смузі при вільній правій на дорозі з двома смугами для руху в одному напрямку. Зазначеною постановою на мене було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, до них не додається жодних документів чи показань технічних приладів або технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, чи відеозапису, і які працюють в автоматичному режимі, окрім усної згадки інспектора ДАІ про здійснення ним відеофіксації мого “правопорушення”. Згідно п. 12.1 розділу ХІІ Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009, чітко вказано вимогу здійснення фото- відеофіксації правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів.
Проте, від інспектора ДАІ я не довідався про режим фіксації і роботи спеціального технічного засобу, яким є відеокамера, хоча питав про це, також інспектор на моє прохання про можливість перегляду відеозапису, на якому я, начебто порушую вимоги п.11.5 ПДР, не надав мені такої можливості.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 від ”28“ листопада 2010 року;
3. Визнати дії сержанта міліції ДПС БДПС ВДАІ м. Львова Окілка Олега Тарасовича, нагрудний знак ЛВ 0698, протиправними.

Додатки:
1. доказ сплати судового збору – квитанція установи банку;
2. копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення
серії ВС № 174672 від 28.11.2010;
3. копія постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 від 28.11.2010;
4. копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.

“30” листопада 2010 року _________________ ххххххххх Віталій Михайлович

До Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська
49000, м. Дніпропетровськ,
пр. Пушкіна,29
тел.778 31 60, 778 53 24
Позивач: Шварценеххер Арнольд Миколайович
який мешкає за адресою:
м.Вашинхтон, пр.Винни-Пуха 490-А, кв.1051,
тел. 999 666 22 70
Відповідач: УДАІ ГУМВС України
в Дніпропктровській області
м.Дніпропетровськ,
вул.Ширшова, буд.9
тел. 744 86 89,
інспектор ІДПС БДПС ДМУ,
прапорщик міліції
Г---------------------------------
м.Дніпропетровськ,
вул. Ширшова, буд. 9
тел. 744 86 89
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ 176836 від 23.03.2010 року (у порядку ст.288 КУпАП )
Цей позов підлягае розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачае право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб , до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Постановою АЕ 176836 від 23.03.2010 року інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Г-------------- З------- М---------------- на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (у розмірі 430 грн. 00 коп.) за адміністративне правопорушення передбачене п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, з вищезазначеної постанови вбачається, що 123 березня 2012 року о 24:40 хв. я, рухаючись на автомобілі Хаммер державний номерний знак ЮЮ 9999 АР проїхав перехрестя пр.Кірова та вул. Шмідта на заборонений сигнал світлофору, про що працівником ДПС був складений також протокол про адміністративне правопорушення СА 124645 .
В зазначений час я дійсно їхав по вище вказаній вулиці та коли перетинав вищезазначене перехрестя на світлофорі був миготливий зелений сигнал (який не забороняє рух).
п. 8.7.3 в) ПДР: <<Зелений миготливий сигнал дозволяе рух, але інформуе про те що незабаром буде вімкнено сигнал який забороняе рух>>. Коли я вже зрівнявся з світлофором, то краєм ока побачив що вимкнувся зелений миготливий сигнал, для того щоб зупинитися, мені потрібно було застосувати екстрене гальмування , це могло призвести до заносу та розвернення автомобіля, та створенню аварійної ситуації. Тому я, оцінивши подальшу безпеку мого руху (перехід був вільним від пішоходів, виїзду інших машин з узбіччя не було) продовжив подальший рух відповідно до п. 8.11. Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху»:
«8.11. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.»
Проїхавши вищезазначене перехрестя я був зупинений інспектором ДПС БДПС ДМУ прапорщиком міліції Гулаковим Вадимом Михайловичем.Зупинившись , я відразу запитав у інспектора , чи порушував я ПДР , інспектор відповів що ні. На моє прохання назвати причину зупинки він відповів що йому здалося ,що я проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Після чого інспектор попросив пред’явити права на керування автомобілем і техпаспорт. Хочу зазначити , що інспектор представився нерозбірливо та не показав мені свого посвідчення інспектора ДАІ відповідно до ст. 5 Закону про міліцію.
Я передав інспектору права на керування автомобілем і техпаспорт. Інспектор перевіривши мої документи , попросив пре’явити поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Я відповів ,що поліс обов’язкового страхування цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів я маю, проте керуючись ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування Цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який регламентує випадки , коли Державтоінспекція МВС України здійснює контроль наявності договорів обов’язкового страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , поліс не передав інспектору ДАІ, адже правил ПДР я не порушував.
Після цього інспектор наказав мені вийти з автомобіля та пройти в автомобіль ДПС.Я відмовився виходити з автомобіля керуючись рекомендацією Міністра МВС , для запобігання корупційних дій, не виходити з автомобіля.Інспектор забрав мої документи , та пішов до свого автомобіля.Після 30 хвилинного очикування інспектор повернув мені права на керування автомобілем , техпаспорт, Протокол про адміністративне правопорушення серії СА № 666645 та Постанову серії АЕ № 177736 в справі про адміністративне правопорушення.
Хочу зазначити що під час розмови інспектор весь час розмовляв зі мною на підвищеному тоні , я кілька раз просив його не кричати та поважати мою честь та гідність. При написанні пояснення по суті порушення в протоколі я одразу написав що не порушував ПДР, та не згоден з безпідставними звинуваченнями інспектора.
Обставини, викладені в протоколі, не відповідають дійсності, є недоведеними і необґрунтованим, протокол складено з порушенням чинного Законодавства з наступних причин:
1. Інспектор ДПС відмовився включити в протокол свідка по справі, а саме Ніколаса Кейджа , який їхав зі мною в автомобілі , який міг надати свідчення, що я не скоював правопорушення, на підставі яка входить у протиріччя з вимогами 272 КУпАП «Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі», чим здійснив правопорушення визначене ст. 186 КУпАП України «Самоуправство» . Таким чином при розгляді справи не встановлені всі обставини, перераховані в ст. 247, 280 КУпАП, та порушена стаття 256 КУпАП: "Протокол про адміністративне правопорушення повинний містити прізвища й адреси свідків, інші данні, необхідні для вирішення справи".
2. Також протокол складено з порушенням розпорядження №466 Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 а саме пункт:
1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
3.Інспектор вимагав пред’явити поліс обов’язкового страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тим самим порушуючи п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов’язкове страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень.
Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.293п.3 КУпАП,вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є незаконним, неправомірнимнеобгрунтованим і недоведеним з огляду на наступне:
1.Правил ПДР я не порушував.
2. Зі слів інспектора ДПС Г----------- Р.Н. порушення він фіксував візуально. Зупинивши мене, інспектор пояснив мені, що я начебто проїхав перехрестя на заборонений (миготливий зелений) сигнал світлофору, однак ним не було надано мені фото- чи відеодоказів, які би вказували на факт порушення. Отже, обвинувачення не ґрунтується на фактах, що прямо суперечить ст.62 Конституції України.
3. Свідок з моєї сторони, Ніколас Кейдж, який мешкає за адресою м.Вашинхтон вул.Страшне шоссе буд. 555 кв. 777 , який їхав зі мною та може підтвердити мої доводи.
Таким чином, оскільки я вважаю, що не порушував правила дорожнього руху, а інспектор ДПС не пред’явив фактів порушення, з постановою інспектора ДПС Г------------ В. М. не згідний.
Відповідно до ст.19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.
Згідно ст. 72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб’екта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладаеться на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення , звільняеться від сплати державного мита.
Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55 Конституції України, ст. 4, 6 КАС України, ст. 287, 288,289 КпАП України, та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1.Прийняти до провадження данний адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 серія АЕ № 176836.
2. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
3.Викликати у судове засідання та опитати особу, яка склала адміністративний протокол;
4.Викликати у судове засідання зазначеного у протоколі свідка який проживае за адресою:
м.Вашинхтон вул. Страшне шоссе буд. 555 кв. 777.
5.Зазначену постанову АЕ № 176836 від 23.03.2012 року по справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв,язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.
3.Копія полісу обов,язкового страхування ЦПВВНТЗ.
4.Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Хаммер номерний знак ДД9999АР
«244» березня 2012 року. _______________ __________________Шварценеххер .

Позовна заява

Постановою Інспектора ДПС роти ВДАІ м. Дніропетрровська сержанта Дьоміна Костянтина Борисовича від 12.12.2010 року серії АЕ1 №00000 мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення пункту 18.1 Правил дорожнього руху (далі ПДД), яке на думку вказаного вище працівника ДАІ, я вчинив у м. Дніпропетровськ по вул.Бр. Трофімових.

Я рухався на автомобілі «ВАЗ 21063» д/н 000-00 АЕ по вул. Бр. Трофімових. Інспектор ДПС Дьомін К.В.. зупинив мене на вул.. Бр. Трофімових 12 грудня 2010р. приблизно в13 год. 30 хв. і повідомив мене, що я на нерегульованому пішохідному переході не надав пішоходу переваги у русі. Я з інспектором ДАІ не погодився, і пояснив йому, що рухався по вул. Бр. Трофімових , перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух.
Відразу після цього мене інспектор і зупинив

Так, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Зазначену постанову винесено щодо мене за ніби-то ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованому пішоходному переході, порушення правил проїзду зазначеного переходу.
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи з таких підстав.

Згідно с правил дорожнього руху Знак 5.35.1 встановлюється з правого боку від дороги на ближнього кордону переходу. У момент мого наближення до пішоходного переходу пішоходів на ньому не було. Між тим, п.18.1 ПДР зобов’язує водія зменшувати швидкість, а при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, які вже знаходяться на переході, коли він наближається до зазначеного переходу.
Коли до переходу залишилось близько 2-х метрів на дорогу вийшла дівчина, але враховуючи дорожну ситуацію (мокрий сніг, "снігова каша" на дорозі) єкстренне гальмування могло привести до заносу навіть враховуючи малу швидкість автомобіля.
П.18.1 ПДР зобов’язує водія зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи, але не будь-які, а лише ті, яким може бути створено перешкоду чи небезпеку. В даному випадку при проїзді пішоходного переходу пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходили її спокійно, не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов’язку водія знижувати швидкість або зупинятися не снувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, передіченим у п.18.1 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким ніби-то було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потрепілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потрепілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити про доведеність правопорушення не можна.

Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Коли мені були роз’яснені мої права, передбачені ст..268 КУпАП і про що я розписався у протоколі, я заявив письмове клопотання про надання мені можливості скористатися правовою допомогою адвоката, право на що мені гарантоване ст.. 268 КУпАП та ст..59 Конституції України. Таке клопотання я заявив у зв’язку з тим, що інспектор ДПС після складання протоколу почав складати постанову про накладення на мене адміністративного стягнення без розгляду справи.

Також я попрохав Інспектора ДПС вписати у графу свідки особу, яка була у моєму автомобілі, та згідно ст. 272 КУпАП є свідком у даній справі, про наявність якого сказав інспектору ДПС. Однак Інспектор ДПС відмовився це зробити, мотивуючи тим, що в нього достатньо доказів для винесення рішення по справі.Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідка, вказаного мною, а саме: Buldozer, м.Дніпропетровськ вул.. такая-то 0 кв. 00, посилаючись на те, що він ніби-то є заінтересованою особою, хоча КпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Замість того інспектор вніс в протокол свого напарника та іншу особу якої я навіть не бачив, і свідком вона бути не могла.
Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.

Однак в протоколі також відсутні відомості про особу, якій я нібито не надав перевагу у русі на нерегульованому пішохідному переході, яка, згідно ст. 269 КУпАП є потерпілою у даній справі.
Згідно п.5 ст.278 та 279 КУпАП, при підготовці справи до розгляду та під час розгляду справи особа, яка уповноважена розглядати справу та виносити постанову, повинна вирішити клопотання особи, яка притягується до відповідальності, дослідити докази.
Аналогічні зобов’язання на інспектора ДАІ покладені згідно п. 2.11.5 та 2.12 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р. №77 (далі – Інструкція).
У порушення п.5 ст.278, ст..280 КУпАП та вимог відомчої Інструкції МВС, Інспектор ДПС Дьомін К.В.моє клопотання взагалі не розглянув, хоча повинен був розглянути та задовольнити, оскільки право на захист є гарантованим Конституцією, а обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст.. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.

Зміст постанови не відповідає вимогам ст..283 КУпАП та п. 2.16 Інструкції – у постанові не вказані відомості про особу, яка притягається до відповідальності. Відповідно, при накладення стягнення моя особа врахована не була. Зважаючи на те за вчинення інкримінованого мені адміністративного правопорушення передбачене покарання, мінімальний та максимальний розмір якого відрізняється, відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Інспектор ДПС Дьомін К.В. не дослідив всі обставини
У постанові не вказані докази, які Інспектор ДПС Дьомін К.В. . дослідив при накладенні на мене стягнення та на підставі яких визнав мене винним у вчиненні правопорушення. Питання наявності у моїх діях вини взагалі не розглянуто і про його вирішення не вказано у постанові. У постанові не вказані мої заперечення та їх оцінка інспектором ДАІ , не досліджені та не оцінені пояснення свідка, про допит якого я наполягав.

Інспектор ДПС Дьомін К.В. зупинивши мій автомобіль о 13год. 30 хв., протокол про адміністративне правопорушення почав складати о 13 год 37 хв, а вже о 13год.30 хв. виніс Постанову про адміністративне правопорушення, про що вказано у протоколі. Тобто, iнспектор виніс постанову до розгляду справи чим відверто знехтував своїм обов’язком повністю до докладно вивчити матеріали справи (ст.272 КУпАП)
У постанові про накладення на мене стягнення Інспектор Дьомін К.В. . на відео фіксацію як доказ скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу.

На підставі зазначеного, у зв’язку з тим, що я Правила дорожнього руху не порушував, керуючись ст..ст. 247, 268, 287-289 КУпАП, прошу:

Скасувати постанову Інспектора ДПС Дьоміна К.В. . від 12.12.2010 р. серії АЕ1 №00000 та провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки
1. Копія Позивної заяви на 3 арк.
2.Протокол АЕ1 №00000 (Оригінал для суду та копія для відповідача)
3.Постанова АЕ1 №00000 (Оригінал для суду та копія для відповідача)

Заява подається до суду за місцем проживання відповідно до ч.2 ст.19 Кодекса адмністративного судочинства України та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита

12.12.2010 р.
Підпис: __________________

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправними дій інспектора ДПС Прокопюка Д.М. та скасування
постанови сер. АА № 611709 від 17.11.2010 року, у справі про адміністративне порушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до міського суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

17.11.2010 року я, *** О.І., керуючи службовим автобусом марки СКАНИЯ, державний номер ****, транспортуючи делегацію ВП ЮУАЄС до заброньованого готелю, рухався в потоці транспорту по вул. Хрещатик в м. Київ. При проїзді перехрестя вул. Хрещатик – бул. Шевченка на зелений сигнал світлофору близько 19 год. я був зупинений інспектором роти ДПС м. Київ сержантом міліції Прокопюком Дмитром Миколайовичем. Причиною зупинки інспектор Прокопюк Д.М. назвав порушення вимог п.16.4 ПДР, що забороняє виїзд на перехрестя, якщо на ньому утворився затор і, що нібито, я міг створити перешкоду для руху інших транспортних засобів, які рухались з боку вул. Бессарабської.
З правопорушенням я категорично не погодився, та дав інспектору пояснення:
- що в цей час, незважаючи на невелику швидкість руху транспорту як по вул. Хрещатик, так і по бул. Шевченка, характер руху за перехрестям був неперервний та поступовий, ніякого затору не було, тому за той час поки сигнал світлофору мав змінитися на заборонний щодо напрямку мого руху, транспортний засіб встиг би без перешкод та зупинок проїхати перехрестя;
- що ніяку перешкоду для руху інших транспортних засобів я не створював, про що свідчить відсутність потерпілих у протоколі;
- що пасажири автобуса були свідками того, що я рухався в даній ситуації з додержанням вимог ПДР (пояснення одного із свідків додано до протоколу).
В порядку проведення процесуальних дій по притягненню мене до адміністративної відповідальності, я запропонував інспектору Прокопюку Д.М. надати мені докази правопорушення – фото-, видеофиксаціей, показами свідків порушення або потерпілих, та ніяких доказів мені не було представлено. Більш того, всі дії інспектора були спрямовані на перешкоджання з’ясовуванню усіх обставин справи: він не тільки сам не відібрав пояснень з можливих потерпілих, свідків події, та ще й довгий час не давав змоги написати офіційні пояснення свідкам та додати до протоколу. При цьому намагався впливати на мене і свідків, морально тиснув аби наші пояснення збігалися з його обвинуваченнями.
Незважаючи на мої пояснення про відсутність правопорушення, а також пояснення по суті обставин пасажирів автобуса, які були свідками події, відсутність доказів правопорушення та заявлене мною клопотання про переніс розгляду справи за містом проживання (по якому він не виніс жодного рішення), щоб я мав можливість скористуватись моїм правом на юридичну допомогу, інспектором Прокопюком Д.М., в порушення ч. 4 ст. 258 КУпАП, стосовно мене винесено на місці постанову сер. АА №*** від 17.11.2010 року (копія додається) по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та процесуальних норм, є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Інспектором Прокопюком Д.М. не надано по справі жодного доказу, вказаних в
ст. 251 КУпАП (окрім протоколу, складеного працівником ДАІ): пояснень потерпілих, свідків порушення, показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
2. Інспектор Прокопюк Д.М. провів процес виявлення обставин по справі з дуже спрощеним підходом - не маючи жодного доказу, не зважаючи на об’єктивні обставини і пояснення свідків, він визнав мене винним та притягнув мене до адміністративної відповідальності. Тому я вважаю, що при винесені постанови були грубо порушені вимоги ст. 245, 252, 280 КУпАП по всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванню обставин кожної справи в їх сукупності, вирішенню її в точній відповідності з законом.

Оскільки всі мої дії відповідають законодавству України та адміністративного правопорушення я не скоював, тому вважаю, що законні підстави для притягнення мене до адміністративної відповідальності відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 КУпАП, та ст. 6, 18, 19, 104, 105, 106 КАСУ

ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії інспектора роти ДПС м. Київ сержанта міліції Прокопюка Дмитра Миколайовича.
3. Скасувати постанову сер. АА № **** від 17.11.2010 року у справі про адміністративне порушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
4. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Додатки:
1. Доказ сплати судового збору – квитанція установи банку;
2. Копія протоколу сер. АА1 №*** від 17.11.2010 року з додатком;
3. Копія постанови сер. АА № *** від 17.11.2010 року;
4. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.

«_____»________2010 року ___________ **** Олександр Іванович
Підпис П.І.Б