Прокурору Дніпропетровської області
Від: ***************
прож.: вул. ***************
********************************
*********************
*******
Моб. тел.****************
ЗАЯВА.
„15” січня 2011р., в ****, під час керування транспортним засобом ***** (д.н АЕ ****) мене було зупинено інспектором ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Тимченко Олексієм Миколайовичом на вул. Березинська.
Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбачене ч.1 ст.16 Закону України „Про дорожній рух”, п.2.14 „в” ПДР, знати причину зупинки транспортного засобу, задав це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: перевірка документів. Після отримання моїх документів, інспектор ДАІ наказав мені вийти з автомобілю, незважаючи на те, що я був легко одягнений, а на вулиці температура була нижче 0. Виконавши наказ, я вийшов з автомобілю, і після цього інспектор ДАІ заявив, що в мене нібито червоні очі, хоча на вулиці було дуже темно і розгледіти колір очей було неможливо. Поведінка інспектора була дуже нахабною, що ображало мою людську гідність.
Після цього інспектор став світити мені в очі ліхтарем, та наказав «плюнути» та показати язика. Після цього він повідомив мене про те, що в мене в наявності ознаки сп’яніння, та в грубій формі заявив, що треба їхати на медекспертизу, сів за кермо мого авто, та наказав моєму другу, який знаходився на задньому сидінні вийти з автомобілю, мотивуваши це тим, що ми нібито у трьох можем здійснити напад на співробітника ДАІ. На це я відповів, що згоден провести експертизу на місці зупинки. Але інспектор ДАІ не взяв до уваги моє прохання та наказав мені сідати в автомобіль.
Зверну увагу на те, що інспектора ДАІ навмисно затягували час, та навіть після того, як я запропонував зробити експертизу на місці, вони відмовлялися складати протокол та проводити цю експертизу.
Шокований цими подіями я сів в авто і ми поїхали в невідомому напрямку. Моя дружина одразу почала телефонувати знайомим, намагаючись щось зрозуміти. Також вона зателефонувала на телефон довіри міського ДАІ, де черговий намагався нам пояснити, що ми можемо і відмовитись від експертизи, „нічого страшного не буде, вам випишуть протокол, а потом прийдете до суду”. Зверну увагу знову, що протокол досі не був складений.
Раптом ми зупинилися біля АТП по вул Калиновій в повній темряві. Я та моя дружина почали просити скласти нарешті протокол, але інспектора ДАІ на наші прохання ніяк не відреагували. Більш того, інспектор забрав ключі від автомобілю, та повернути їх відмовився. Потім вони зупинили двох свідків, водіїв таксі, запросили іх до патрульного автомобілю ВАЗ 2109 (держ. номер 1313) та почали з ними про щось розмовляти. Разом з тим все це побачив мій товарищ (фио полностью и данні товарища), якого інспектора ДАІ змусили вийти з авто на місці нашої зупинки – він пішки дійшов до місця де ми зупинилися. Нарешті свідків відпустили і ми попросили ознайомитися з показаннями свідків, але нам відмовили і прокричали „Ну що, ви відмовляєтесь їхать на експертизу?”. Весь цей час ми чекали на вулиці та дуже змерзли. На жодні наші прохання інспектора не реагували.
Після цього інспектор знову сів за кермо нашого автомобілю, та знову наказав моєму товарищу відійти від автомобілю, погрожуючи викликати „Беркут”. Ми поїхали знову в невідомому напрямку. На питання куди ж ми таки їдемо інспектор відповів „ничего, сейчас поедите домой”. Свідком всього цього була мати моєї дружини, яка весь цей час слухала все це в телефонному режимі.
Таким чином, звинувачення інспектора ДАІ в тому, що я знаходився в стані наркотичного сп’яніння не підтверджуються фактичними даними і є такими, що висловлені з метою залякати мене та сфальсифікувати адміністративну справу. Крім того інспектор Тимченко Олексій Миколайович грубо порушив процедуру перевірки водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
Якщо ж працівник ДАІ вважав, що я керував транспортним засобом в стані наркотичного сп’яніння, то відповідно до ст. 266 КупАП він повинен був на місці провести огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Тільки у разі незгоди громадянина стосовно проведення огляду на місці з використанням спеціальних технічних засобів, працівник міліції направляє громадянина у медичний заклад для проведення такого огляду.
Згідно п 1.7 Інструкції, яка затверджена наказом МВС України № 400/666 від 09.09.09 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведенного уповноваженною особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп’яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП.
Тобто зазначено, що спочатку інспектор зобов’язаний провести огляд на місці зупинки, і тільки в разі відмови водія – направляти його на огляд у медичний заклад. Проте, під час спілкування з інспектором ДАІ, мені не було запропоновано провести огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів, хоча я наполягав на проведенні такого огляду. Отже, направлення мене на огляд в медичний заклад без моєї відмови в проведенні огляду на місці – є істотним порушенням працівниками ДАІ процедури проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. В ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Приблизно о (поставите время примерно) ми прибули як з’ясувалось на штрафмайданчик, що знаходиться за адресою вул. Вінокурова (надо номер дома, в квитанции должен быть). Ми шукали можливість самостійно поїхати до медичного закладу та зробити експертизу, але нам відмовили і наказали чекати в автомобілі. Інспектор ДАІ знову забрав ключі та пішов до штрафмайданчику. Коли нашу машину нарешті забрали до штрафмайданчику ми залишились без засобів пересування на морозі та почали шукати чим доїхати додому. Коли ми врешті-решт добралися додому мені стало погано і дружина викликала швидку допомогу. Лікар зробив мені укол та виписав бумагу про це. Потім ми зібралися і поїхали самостійно проходити медичну експертизу.
Треба зазначити, що від моменту зупинки до доставки мого авто на штрафмайданчик минуло майже три години і за весь цей час, інспектор ДАІ з невідомих причин не складав а ні протоколу, а ні направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння, хоча це передбачено п.2.8 вказаної вище Інструкції. В цьому направленні зазначається дата, час та місце виявлення вказаних ознак. Також вказуються дані про особу, та виявлені працівником ДАІ ознаки сп’яніння. Цей документ є підтвердженням того, що працівник ДАІ мав підставу оглядати особу на стан сп’яніння.
Стаття 288 ч.3 КУпАП прямо передбачає право особи оскаржити до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними, а протокол від 15.01.2010р серія АЕ1 № .................. складенним злочинно, таким чином, який не відповідає нормам КУпАП та порушує мої права з наступних причин:
1. Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» чітко визначає порядок процедури проведення огляду, який працівником ДПС Тимченко Олексієм Миколайовичом не було дотримано. В Постанові зазначено:
…..Огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Наказ МВС № 111 від 27.03.2009 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності
підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» теж чітко визначає дії працівників ДПС:
……Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР: …16.1.6. Використовує спеціальні технічні засоби (у тому числі засоби тест-контролю), дозволені до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу для огляду водіїв, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння…
Тобто – огляд повинен був проведений працівниками ДПС з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Ніяких інших методів таких, як «плюнь», «покажи язика» ця інструкція не передбачає.
Це означає, що інспектори не проводили огляду, як такового. Також – це свідчить про те, що працівники ДПС віддавали явно злочинні розпорядження, які принижували мою гідність.
По-друге: всі процедури проводилися без свідків, наявність яких передбачає Постанова.:……... Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
2. Працівники ДПС грубо порушили мої права, написавши в протоколі про те, що я відмовляюсь їхати на медичну експертизу. Я сказав, що згоден пройти медекспертизу, але не згоден з тим, що мій автомобіль потрібно доставляти на штрафмайданчик. Про це можуть свідчити як мінімум три свідки, які перебували на той час поряд. (список свідків – в кінці заяви). Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках
і стоянках» визначає лише один випадок, у якому транспортний засіб доставляється на штраф майданчик – у тому разі, якщо він створює значні перешкоди дорожньому руху.
…………Тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Таким чином – я мав повне право вибору яким чином і де буде зберігатися мій автомобіль, крім того – я мав право дозволити їхати на своєму автомобілі тій особі, якій би вважав за потрібне, бо стаття 41 Конституції зазначає: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Але інспектори проігнорували це право, самостійно, без мого дозволу вилучивши мій автомобіль, чим фактично скоїли злочин, передбачений ст.289 ч.2 КК України.
3. Працівники ДПС внесли у протокол завідомо неправдиві відомості, написавши в протоколі що я, начеб-то відмовився від експертизи – що є неправдою. Цей факт підтверджує наявність свідків події. Цією дією вони фактично скоїли злочин, передбачений ст.366 ч.1 КК України.
4. Під час мого затримання я висловив інспекторам своє бажання реалізувати своє право на захист, гарантоване ст..59 Конституції. Данне право є непорушним та не може бути обмежено. Але інспектори в грубій формі відказали мені в реалізації мого права.
5. Інспектор Тимченко О.М. безпідставно, а отже - незаконно вилучив моє посвідчення на право керування автомобілем, бо законодавством передбачено вилучення посвідчення лише у тому разі, якщо б я не погодився їхати на експертизу, або медична експертиза зробила б висновок, що я був у стані сп’яніння (експертиза зроблена в медичній установі самостійно одразу ж після того, як я зміг ії зробити– визначила, що я не був у стані сп’яніння, а також те, що в мене відсутні остаточні признаки спяніння ).
6. Крім того, слід зазначити, що дії інспектора Тимченко О.М. завдали значну шкоду стану мого здоров’я, бо на місці зупинки він змусив мене вийти з автомобілю, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом, а також коли доставив мою машину на штрафмайданчик, бо мені знадобилось самостійно добиратися додому, що спричинило загострення моєї хвороби і мені знадобилась швидка допомога, про що є відмітка лікаря швидкої.
На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”, прошу провести перевірку за наданими фактами, та керуючись стст.287, 288 КпАП, стст.94, 95, 97 КПК України, прошу:
1. Всебічно розглянути заяву, надавши мені право на захист, що передбачено ст..59 Конституції.
2. Визнати дії працівника ДАІ Тимченко О.М. протиправними та зобов’язати Управління ДАІ повернути посвідчення на право керування автомобілем, як таке, що вилучено безпідставно.
3. Адміністративну справу стосовно (поставите свои данные) про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу такого правопорушення.
4. Зобовязати Управління ДАІ провести службову перевірку щодо відповідності працівника ДАІ Тимченко О.М. посаді, яку він займає.
5. Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 289 ч.2, 366 ч.1 КК України.
Заяву складено на 5 (п'яти) аркушах паперу форматом А4, та додатках.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення …..
2. Висновок медичної експертизи.
3. Квітанція з штраф майданчика.
4. Відмітка лікаря швидкої допомоги.
Свідками по данній справі є: